Дитячі журнали

для занять художньо-технічною творчістю у школі та вдома

(044) 599-87-00
(044) 331-40-29

cart товарів: 0
Кошик

Легендарний По-2

Починаючи з 1919 р., основним навчальним літаком у Радянському Союзі був У-1,  створений на базі англійського літака-розвідника Авро-504. Перший політ У-1 відбувся ще в 1913 р. Тому не випадково, що в 1922 р. постало питання про потребу розробки більш сучасної навчальної машини, тим паче, що досі методика навчання льотної справи зазнала істотних змін. Було визнано необхідність навчати самостійних польотів на літаках первинного навчання, а відшліфовувати майстерність на тренувальних (перехідних) машинах.

Cпроектувати літак первинного навчання до мотора повітряного охолодження М-11 потужністю 100 к.с конструкції А.Д.Швецова було доручено М.М.Полікарпову в липні 1926 р. Простота пілотування й дешевизна літака – вимоги, які стали головними для всього проекту. Проте перший варіант літака, відомий як “У-2 з товстим крилом”, виявився невдалим. Машина була “перевантаженою”, погано набирала висоту (1000 м за 11,5 хв), була нестійкою в польоті. Другий, полегшений, варіант з новим крилом тонкого профілю, який випробовував М.М. Громов на початку січня 1928 р., відповідав усім технічним вимогам. На відміну від більшості сучасних йому літаків, У-2 володів великим запасом поздовжньої стійкості й не входив у штопор при втраті швидкості, а, будучи введений у штопор пілотом, літак сам виходив з нього при нейтральному положенні “ручки” керування. При втраті швидкості, літак опускав ніс, знов набирав швидкість, виправляючи грубі помилки пілотів. У зв’язку з невеликою потужністю двигуна, максимальна швидкість не перевищувала 156 км/год, а висоту в 2000 м літак долав за 13 хв. Після смерті М.М.Полікарпова в 1944р. літак У-2 перейменували в По-2. У 1928р. літак брав участь у Берлінській виставці, після чого почалося серійне ви-робництво літака на заводі “Червоний льотчик”. До 1941 р. було випущено в різних модифікаціях (окрім навчального) декілька тисяч серійних екземплярів. Як-що врахувати випуск По-2 у воєнні роки аж до припинення його серійного виробництва в 1953 р. у зв’язку зі зміною навчальних вимог, то загальна кількість побудованих літаків становить понад 33000. Але й після припинення випуску літака авіазаводами його продовжували будувати в майстернях й на ремонтних базах “Аерофлоту”, принаймні до 1959 р. Простота обслуговування, можливість експлуатації літака По-2 в позааеродромних умовах, а також його універсальність забезпечили йому широке застосування в різних варіантах: зв’язковий, транспортний, санітарний, сільськогосподарський і навіть як “нічний бомбардувальник”. Практично всі модифікації  По-2 були схожі між собою і розрізнялися лише устаткуванням.

Конструкція літака По-2 була дерев’яною, її основу становили сосна та фанера, обшивка – полотняна, а вузли – з м’якої сталі. Під час серійного випуску в конструкцію було внесено ряд змін, що покращили технічні характеристики літака. Льотні якості при тому ж двигуні дещо змінювалися, залежно від різних нововведень, від кількості та якості ремонтів, які проходив літак. При нормальному обслуговуванні По-2 своїх властивостей не втрачав, літати на ньому було легко, і аварії могли статись тільки через неуважність.

Літак По-2 за довгі 45 років експлуатації пройшов 4 війни: “визвольні походи” 1939 року, радянсько-фінську війну, Велику вітчизняну і Корейську.