Дитячі журнали

для занять художньо-технічною творчістю у школі та вдома

(044) 599-87-00
(044) 331-40-29

cart товарів: 0
Кошик

Звідки він – велосипед?

Попередниками наших двохколісних друзів були дерев’яні самокати, зображення яких можна побачити навіть на древніх фресках. Наші предки каталися на самокатах так само як і ми з вами – стоячи однією ногою на дошці, відштовхувалися іншою ногою від землі. Щоправда, були колись і самокати, на яких можна було пересуватися сидячи. Придумав їх у 18 столітті німецький майстер М. Касслер, який виготовив свій винахід із дерева. Самокат мав 2 колеса, розташовані один за одним і з’єднані дерев’яним брусом. На цьому брусі й було сидіння. Рухатися такий самокат міг тільки прямо, оскільки колеса жорстко фіксував брус. Згодом такий же самокат виготовив у Франції граф де Сиврак, а через деякий час самокати з’явилися і в Росії.

На шляху до перетворення у велосипед його прообраз отримав педальний привід. Педалі до велосипеда приладнав шотландець Кіркпатрік Макміллан. У його велосипеді зворотно-поступальний рух педалей, розташованих попереду, забезпечувало обертання заднього колеса. Згодом французи брати Мішо встановили педалі безпосередньо на переднє колесо і дали своєму винаходу назву, яка дожила й до наших днів – велосипед. Їх винахід став настільки популярним у Франції, що вже за кілька років там почали проводити велосипедні гонки.

Через 10 років після винаходу братів Мішо англієць Джеймс Старлі створив велосипед із великим переднім і маленьким заднім колесами. Діаметр великого колеса досягав 1,5 м! Такий велосипед отримав назву «Пенні-фартинг» і став дуже популярним. У той же час Х. Дж. Лоусон винайшов велосипед із ланцюговою передачею. На такому транспорті педалі-важелі монтували на рамі, й вони обертали велику зірочку. Велика зірочка передавала за допомогою ланцюга рух маленькій зірочці на задньому колесі велосипеда. Колеса такого велосипеда були рівного діаметра. За кілька років ці велосипеди з ланцюговою передачею витіснили велосипеди з педалями на передньому колесі. А вже до кінця ХІХ століття всі велосипеди мали тверді гумові шини, які монтували на колесі зі сталевим ободом. Звісно, для таких коліс знадобилася і накачувана повітрям (пневматична) шина. Рама велосипеда мала такий же вигляд, як і сьогодні. Довгий час конструкція цього транспорту не зазнавала ніяких істотних змін. А вже у ХХ столітті почали з’являтися велосипеди з невеликими колесами для їзди по місту.

У СРСР у кінці XX століття велосипеди стають дуже популярними. Запитайте у своїх батьків чи бабусь і дідусів, вони напевне пригадають своїх двохколісних друзів, які називалися Дружок, Льовушка, Олімпік, Школяр, Орля, Кама, Салют, Уралець, Україна, Лелека чи Урал. Ви ж сьогодні маєте змогу кататися на більш сучасних та супероснащених велосипедах, тому замість того, щоб грати за комп’ютером, гайда розімнутись із друзями на велосипеді!